синхрон

[sɪnxron] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Точне узгодження, збіг у часі двох або більше явищ, процесів або дій; одночасність.

  2. Спеціальний пристрій або режим роботи технічних засобів, що забезпечує таке узгодження, наприклад, синхронний переклад, синхронна передача даних.

  3. У лінгвістиці: стан мови в певний, обмежений період її історичного розвитку, що розглядається як цілісна система (протилежність — діахронія).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синхрон, р. синхрону, д. синхронові, з. синхрон, о. синхроном, м. синхроні, к. синхроне

Більше записів