синхрона

[sɪnxronɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. В лінгвістиці: стан мови на певному етапі її історичного розвитку, що розглядається статично, без урахування попередніх і наступних змін; синхронічний зріз мовної системи.

  2. У техніці та технологіях: скорочена назва синхронізатора (пристрою для синхронізації обертання валів) або синхронічної передачі.

  3. У кінематографії та звукозапису: скорочена назва синхронного шуму, синхронного звуку (наприклад, шум кроків, що точно збігається з відеорядом).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синхрін, р. синхрона, д. синхронові, з. синхрона, о. синхроном, м. синхроні, к. синхрін

Більше записів