сингулетний

[sɪnɦulɛtnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (фіз.) Який стосується сингулярності — стану фізичної системи, коли її параметри набувають нескінченних значень або стають невизначеними (наприклад, сингулетна точка).

  2. (матем.) Який має властивість сингулярності; особливий, вироджений, що відрізняється від загального випадку (наприклад, сингулетна матриця).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сингулетний, р. сингулетного, д. сингулетному, з. сингулетного, о. сингулетним, м. сингулетнім, к. сингулетний

Більше записів