1. (про людину) Який набув просвіти, став освіченим, культурним, духовно розвиненим; просвічений.
2. (переносно, про суспільство, народ) Який досяг високого рівня розвитку, культури та освіченості; цивілізований.
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Який набув просвіти, став освіченим, культурним, духовно розвиненим; просвічений.
2. (переносно, про суспільство, народ) Який досяг високого рівня розвитку, культури та освіченості; цивілізований.