Значення
-
Стилістична фігура, що полягає в одночасному повторенні однакових слів чи словосполучень на початку та в кінці сусідніх віршових рядків або речень (наприклад: “Плугатарі, плугатарі, де ваші плуги? / Плугатарі, плугатарі, де ваші друзі?”).
-
У риториці та поетиці — поєднання анафори та епіфори, тобто повторення початкових і кінцевих елементів у паралельних синтаксичних конструкціях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. симплок, р. симплока, д. симплокові, з. симплока, о. симплоком, м. симплокові, к. симплоку