мочення

1. Дія за значенням дієслова “мочити”; процес змочування, просочування рідиною чогось, зазвичай з метою консервації, розм’якшення або очищення.

2. (Мед.) Непідсвідоме випорожнення сечового міхура; нетримання сечі, енурез.

3. (Сільське господарство, кулінарія) Спосіб консервації або приготування продуктів (наприклад, яблук, капусти, огірків) шляхом витримування їх у спеціальному розчині (розсолі, сироватці тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |