мочення

[mot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “мочити”; процес змочування, просочування рідиною чогось, зазвичай з метою консервації, розм’якшення або очищення.

  2. (Мед.) Непідсвідоме випорожнення сечового міхура; нетримання сечі, енурез.

  3. (Сільське господарство, кулінарія) Спосіб консервації або приготування продуктів (наприклад, яблук, капусти, огірків) шляхом витримування їх у спеціальному розчині (розсолі, сироватці тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мочення, р. мочення, д. моченню, з. мочення, о. моченням, м. моченні, к. мочення

Більше записів