симфора

[sɪmforɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (в музиці) Спеціальний знак у нотному письмі, що позначає одночасне звучання кількох нот, які не обов’язково утворюють звичайний акорд; супліка.

  2. (в лінгвістиці) Складова частина складних слів, що вказує на спільність, сумісність або взаємозв’язок (наприклад, у словах “симфонія”, “симбіоз”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. симфора, р. симфори, д. симфорі, з. симфору, о. симфорою, м. симфорі, к. симфоро

Більше записів