мужичий

[muʒɪt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. Властивий мужикові (селянину, простолюдинові), що стосується мужика.

  2. Перен. Грубий, неотесаний, невихований; такий, що нагадує поведінку або вдачу мужика в поганому розумінні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мужичий, р. мужичого, д. мужичому, з. мужичого, о. мужичим, м. мужичім

Більше записів