мужича
[muʒɪt͡ʃɑ] Прикметник
Буква:М
Значення
-
(діал.) Зменшувально-пестлива форма до “мужик” — селянин, сільський житель чоловічої статі.
-
(перен., розм.) Про простодушну, невитончену або некультурну людину (зазвичай чоловіка).
-
(власна назва) Прізвище українського походження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мужича, р. мужичої, д. мужичій, з. мужичу, о. мужичою, м. мужичій