Значення
-
(заст.) Дорослий чоловік, муж; також чоловік як особа, що одружилася.
-
(істор.) У Російській імперії — селянин, переважно кріпак; уживалося також як зневажливе позначення простолюдина.
-
(розм., часто зневажл. або ірон.) Чоловік, переважно про людину з грубими манерами, низькою культурою.
-
(простор.) Чоловік як представник статі (зазвичай у розмові жінок).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мужик, р. мужика, д. мужикові, з. мужика, о. мужиком, м. мужикові, к. мужиче