1. (в історії мистецтва) художня течія в українському образотворчому мистецтві кінця XIX — початку XX століття, що виникла в Галичині та характеризувалася поєднанням принципів реалізму з елементами символізму, імпресіонізму та модерну, зверненням до національної історії, побуту та ліричних пейзажів.
2. (у літературі) літературна течія в українській літературі того ж періоду, що була тісно пов’язана з однойменною течією в образотворчому мистецтві та відзначалася аналогічними рисами: поєднанням реалістичного зображення життя з ліризмом, символікою та імпресіоністичними прийомами.