силочка

[sɪlot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “сила”, що вказує на невелику кількість сили, слабку або незначну фізичну енергію, часто з відтінком співчуття або ніжності.

  2. (переносно) Внутрішня стійкість, моральна опора або духовна енергія, якої вистачає лише на певний час або для певної мети.

  3. (у фольклорі та етнографії) Традиційна назва ритуальної страви, часто з зерна, меду та води, яку готували на поминки або в окремі календарні свята (наприклад, на Сила).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. силочка, р. силочки, д. силочці, з. силочку, о. силочкою, м. силочці, к. силочко

Більше записів