Значення
-
Почуття спільності з кимось у переживаннях, особливо в стражданні, болі, горі; здатність розуміти та відчувати стан іншої людини, частіше негативний, супроводжуване бажанням підтримати, втішити.
-
(у менш поширеному значенні) Схвальне, прихильне ставлення до чиїхось думок, намірів або дій; підтримка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співчуття, р. співчуття, д. співчуттю, з. співчуття, о. співчуттям, м. співчутті, к. співчуття