1. Почуття співчуття, милосердя до когось, сум через чиїсь невдачі, страждання; зічуття.
2. Почуття сумного жалю, шкодування про щось втрачене, минуле або про власну провину; каяття.
3. Застаріле: скарга, нарікання, плач.
Словник Української Мови
Буква
1. Почуття співчуття, милосердя до когось, сум через чиїсь невдачі, страждання; зічуття.
2. Почуття сумного жалю, шкодування про щось втрачене, минуле або про власну провину; каяття.
3. Застаріле: скарга, нарікання, плач.
Приклад 1:
— Нема чого викликати в мене жалість! Я тебе вже скільки жаліла, а ти далі робиш своє!
— Малярчук Таня, “Згори вниз”