1. Технологічний процес обробки ґрунту, бетону або каменю розчинами силікатів (рідкого скла) для надання їм міцності, водонепроникності або стійкості до вивітрювання.
2. У геології — процес заміщення мінералів у гірських породах вторинними силікатами під впливом гідротермальних розчинів або внаслідок метасоматозу.
3. У хімії та матеріалознавстві — утворення силікатів або покриття поверхні силікатними сполуками в результаті хімічної реакції.