плацик

1. Рідкісне прізвище українського походження.

2. У місцевій топоніміці (зокрема, на Закарпатті) — назва невеликої рівнинної ділянки, площини, плато або урочища.

Приклади вживання

Приклад 1:
Маленькі тільця різного віку вкрили весь плацик. Зараз їм треба йти додому.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: іменник (однина) |