силікатоутворення

[sɪlikɑtoutʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес утворення силікатів — сполук кремнію з киснем та металами, що є основними компонентами багатьох гірських порід (наприклад, польових шпатів, слюд, глин) і штучних матеріалів (наприклад, скла, цементу).

  2. Хімічна реакція або сукупність реакцій, в результаті яких із оксидів, гідроксидів чи інших сполук утворюються силікати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. силікатоутворення, р. силікатоутворення, д. силікатоутворенню, з. силікатоутворення, о. силікатоутворенням, м. силікатоутворенні, к. силікатоутворення

Більше записів