Значення
-
(історичне) Старовинний міцний алкогольний напій, згадуваний у літературних пам’ятках (наприклад, у Біблії), що готувався з меду, фруктів або зерна; загальна назва для п’янких напоїв, відмінних від вина.
-
(рідковживане) У загальному вжитку — будь-який дуже міцний, п’янкий алкогольний напій, горілка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сикер, р. сикера, д. сикерові, з. сикер, о. сикером, м. сикері, к. сикере