1. У семіотиці та лінгвістиці — процес набуття значення знаком, символом або мовною одиницею; встановлення зв’язку між означувачем (ознакою) та означуваним (змістом).
2. У логіці та філософії — відношення між знаком (словом, поняттям) та предметом або явищем дійсності, яке цей знак позначає.