Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник, що означає спосіб дії, властивий європейцям, характерний для Європи або відповідний європейським звичаям, нормам, стандартам, естетиці чи порядкам.
2. У переносному значенні — так, як прийнято в цивілізованому, розвиненому суспільстві; на високому рівні культури, організації або технології.
Приклад 1:
Самі його чотири тварини, що тягнуть за собою бачені н им колеса, здається, теж малюють образ якогось створіння, що вміщує в себе блискучий вигляд вічності: є ніби візок, що везе божий скарб, по-європейськи ледь не херувим. Маємо ж цей скарб у глиняних посудинах.
— Тютюнник Григорій, “Вир”