сигнатурник

1. Спеціальний папір, який вкладають між сторінками друкованого видання для позначення початку розділу, глави чи іншої частини тексту; також — друкований знак на такому папері.

2. У поліграфії — друкована форма (часто кольорова або ілюстрована), що відокремлює один розділ книги від іншого і може містити заголовок, орнамент, віньєтку.

3. У комп’ютерній безпеці — унікальний ідентифікатор (набір символів, код), що характеризує певний шкідливий програмний код (вірус, шпигунське ПЗ тощо) і використовується антивірусними програмами для його виявлення.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |