Словник Української Мови
Буква
Родовий відмінок множини іменника “поет” — особа, яка створює художні твори віршованою мовою, автор поетичних творів.
Знахідний відмінок множини іменника “поет” — особа, яка створює художні твори віршованою мовою, автор поетичних творів.
Орудний відмінок множини іменника “поет” — особа, яка створює художні твори віршованою мовою, автор поетичних творів.
Місцевий відмінок множини іменника “поет” — особа, яка створює художні твори віршованою мовою, автор поетичних творів.
Приклад 1:
Адже ж мої п’ятдесят відсотків вірменської крові і стільки ж — азербайджанської Григорія Гусейнова не завадили нам присвятити себе українській культурі, так само як стовідсоткове єврейство мого побратима Романа Корогодського чи Мойсея Фішбейна, одного з найтонших і найулюбленіших моїх українських поетів. Здатність привабити до себе, «перетравити» в собі — то ознака сильної й самобутньої культури.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Та до 52-річчя Тичини (1943) написала вірш і оприлюднила таки його перед адресатом: Від «Соняшних кларнетів» До Українських дум Ви — сонце між поетів, Ви — повноводий струм. Хай буде день прославлений, Quand vous etes naquit,[16] Хай ніжність з сталлю сплавлені.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
Григорій Порфирович добирає вірші молодих поетів для перекладу, стежить за чеськими новинками, дбає, щоб найцікавіше з чеської поезії знайшло відображення в українських перекладах, координує постійний обмін літературою між Заходом (via Чехословаччина) і Україною, тримає під контролем добір літературного матеріалу для потенційних антологій, дає свою, незалежну від офіціозу, оцінку різним явищам української культури, допомагає збирати ілюстративний та інформативний матеріал для майбутніх публікацій тощо. Дозволю собі навести текст одного з таких листів, який не потребує коментарів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”