сигнатурний

[sɪɦnɑturnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який стосується сигнатури (підпису), призначений для неї або містить її.

  2. Який є характерною, індивідуальною ознакою когось або чогось, за якою можна ідентифікувати об’єкт; типовіший, найбільш впізнаваний.

  3. У комп’ютерній безпеці: унікальний ідентифікатор (набір даних), що дозволяє розпізнати певну шкідливу програму, вірус або кібератаку.

  4. У музиці та видавничій справі: окремий аркуш або сторінка, що містить певні технічні відомості (назву, автора, номер тощо) і є частиною складеного друкованого аркуша.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сигнатурний, р. сигнатурного, д. сигнатурному, з. сигнатурного, о. сигнатурним, м. сигнатурнім

Більше записів