сигнатурний
[sɪɦnɑturnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який стосується сигнатури (підпису), призначений для неї або містить її.
-
Який є характерною, індивідуальною ознакою когось або чогось, за якою можна ідентифікувати об’єкт; типовіший, найбільш впізнаваний.
-
У комп’ютерній безпеці: унікальний ідентифікатор (набір даних), що дозволяє розпізнати певну шкідливу програму, вірус або кібератаку.
-
У музиці та видавничій справі: окремий аркуш або сторінка, що містить певні технічні відомості (назву, автора, номер тощо) і є частиною складеного друкованого аркуша.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сигнатурний, р. сигнатурного, д. сигнатурному, з. сигнатурного, о. сигнатурним, м. сигнатурнім