1. Мовленнєвий дефект, що полягає у неправильній вимові звука [с] та інших свистячих і шиплячих звуків, найчастіше через неправильне становище язика під час артикуляції.
2. У лінгвістиці — наявність звука [s] (сигма) у певній позиції в слові або його відсутність як особлива фонетична характеристика мови.