сигматизм

[sɪɦmɑtɪzm] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Мовленнєвий дефект, що полягає у неправильній вимові звука [с] та інших свистячих і шиплячих звуків, найчастіше через неправильне становище язика під час артикуляції.

  2. У лінгвістиці — наявність звука [s] (сигма) у певній позиції в слові або його відсутність як особлива фонетична характеристика мови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сигматизм, р. сигматизму, д. сигматизмові, з. сигматизм, о. сигматизмом, м. сигматизмі, к. сигматизме

Більше записів