причілок

1. Бічна частина будівлі, що примикає до основного об’єму, а також бічна стіна будинку, часто з фронтоном, що має вікна та двері.

2. У архітектурі дерев’яних церков — прибудова зі сходу до основного зрубу в деяких типах храмів, що утворює вівтарну частину.

3. Рідко вживана назва для присінка або сіней у традиційній українській хаті.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вий­шов би на двір та об причілок і гам­се­лив, скільки зду­жав!.. – Бережись,-кричить Чіпка,-укла­ду!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |