причілок

[prɪt͡ʃilok] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Бічна частина будівлі, що примикає до основного об’єму, а також бічна стіна будинку, часто з фронтоном, що має вікна та двері.

  2. У архітектурі дерев’яних церков — прибудова зі сходу до основного зрубу в деяких типах храмів, що утворює вівтарну частину.

  3. Рідко вживана назва для присінка або сіней у традиційній українській хаті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. причілок, р. причілка, д. причілкові, з. причілок, о. причілком, м. причілкові, к. причілку

Більше записів