Древослів

Словник Української Мови

сидження

[sɪdʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

Дія за значенням дієслова сидіти; перебування у сидячому положенні.
(у спеціальному контексті) Період, коли куриця або інший птах висиджує яйця.
(переносно, розм.) Тривале, одноманітне перебування де-небудь або зайняття чим-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сидження, р. сидження, д. сидженню, з. сидження, о. сидженням, м. сидженні, к. сидження

Більше записів