1. (про людину) Такий, що має виражені, різко окреслені риси обличчя, особливо вилиці та підборіддя.
2. (переносно, про предмети) Такий, що має нерівну, понівечену поверхню з заглибленнями та виступами.
пожертий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він так нашим днем пожертий, як Иона китом2?. І наче закритий стіною: “То цей стоїть за стіною нашою”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |