сидуха

[sɪduxɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Розмовна назва для сидіння, стільця або табуретки, що вживається переважно в діалектах або неформальному мовленні.

  2. У спеціалізованому контексті (мистецтво, ремісництво) — частина традиційного ткацького верстата, дерев’яна дошка або колода, на якій сидить ткаля під час роботи.

  3. Переносно (діалектне) — стан тривалого сидіння, бездіяльності або місце, де довго сидять.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сидуха, р. сидухи, д. сидусі, з. сидуху, о. сидухою, м. сидусі, к. сидухо

Більше записів