1. З’єднатися між собою, утворити єдине ціле; об’єднатися.
2. Вступити у шлюб, одружитися.
3. Про злиття, суміщення різних якостей, явищ, понять тощо.
Словник Української Мови
Буква
1. З’єднатися між собою, утворити єдине ціле; об’єднатися.
2. Вступити у шлюб, одружитися.
3. Про злиття, суміщення різних якостей, явищ, понять тощо.
Приклад 1:
Як би нам ближче усім поєднатися, щоб добрі усі справи спліталися в клубочок, а не лишалися саменькі! Іван Світличний одним з перших нав’язав контакти не тільки між заходом і сходом України, а й між нами і тими «першими хоробрими» з української діаспори, які приїздили до Києва.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”