1. Властивість або здатність різних елементів, компонентів, понять тощо бути сумісними, утворювати єдине ціле або взаємодіяти без протиріч.
2. У техніці, інформатиці — характеристика пристроїв, програмного забезпечення або систем, що визначає можливість їх спільної роботи, взаємозамінності або інтеграції.
3. У лінгвістиці — здатність слів, граматичних форм або конструкцій поєднуватися між собою відповідно до правил мови для утворення правильних висловлювань.