Значення
-
Властивість або здатність різних елементів, компонентів, понять тощо бути сумісними, утворювати єдине ціле або взаємодіяти без протиріч.
-
У техніці, інформатиці — характеристика пристроїв, програмного забезпечення або систем, що визначає можливість їх спільної роботи, взаємозамінності або інтеграції.
-
У лінгвістиці — здатність слів, граматичних форм або конструкцій поєднуватися між собою відповідно до правил мови для утворення правильних висловлювань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поєднуваність, р. поєднуваності, д. поєднуваності, з. поєднуваність, о. поєднуваністю, м. поєднуваності, к. поєднуваносте