свистячі

[sʋɪstjɑt͡ʃi] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Рід птахів родини тиранових (Rhynchocyclus), поширених у тропічних лісах Центральної та Південної Америки, що характеризуються оливковим або сірувато-зеленим забарвленням та особливим свистячим співом.

  2. Застаріла назва групи звуків у фонетиці — свистячих приголосних (наприклад, [с], [з], [ц]), які в сучасній українській мовознавчій термінології частіше називаються “сибілянти” або “шиплячі та свистячі”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свистячі, р. свистячих, д. свистячим, з. свистячих, о. свистячими, м. свистячих

Більше записів