Значення
-
Музичний інструмент або іграшка у вигляді порожнистої фігурки з отвором для вдування повітря, що видає свистячий звук; свистун, свищ.
-
Рослина з родини пасльонових, яка має порожнисті стебла, що при вдуванні видають свистячий звук; беладона (Atropa belladonna).
-
Розм. Про людину, яка любить багато говорити, часто безпідставно критикувати або скаржитися; базікало, теревенило.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. свистуля, р. свистулі, д. свистулі, з. свистулю, о. свистулею, м. свистулі, к. свистуле
Походження слова (Етимологія)
Свистуля — це народна назва рослин, зокрема Conioselinum та болиголова плямистого (Conium maculatum). Походить від дієслова ‘свистіти’, оскільки з порожнистого стебла цих рослин діти виготовляють свистки. Етимологія пов’язана з праслов’янським коренем, що означає свист, і має відповідники в інших індоєвропейських мовах, наприклад, англійське ‘whistle’.