свисток

[sʋɪstok] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Невеликий прилад, зазвичай у вигляді трубки з отвором, що видає гострий, пронизливий звук при вдуванні в нього повітря; використовується для подачі сигналів, наприклад, суддями на спортивних змаганнях, поліцією, тренерами.

  2. Пристрій, що видає звук завдяки швидкому проходженню пари, газу або повітря через вузький отвір; технічний пристрій для подачі звукових сигналів (наприклад, паровозний свисток).

  3. Розмовне позначення інформатора, який таємно співпрацює з правоохоронними або державними органами, постачаючи відомості про діяльність інших.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свисток, р. свистка, д. свисткові, з. свисток, о. свистком, м. свисткові, к. свистку

Більше записів