святенницький
[sʋjɑtɛnnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Стосовний до святенника (священика), що стосується святенника, властивий йому.
-
Стосовний до Святенників (роду), що належить до цього козацько-старшинського, а згодом дворянського роду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. святенницький, р. святенницького, д. святенницькому, з. святенницького, о. святенницьким, м. святенницькім