градівник

[ɦrɑdiʋnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (історичне) Військовий чиновник у Гетьманщині, комендант міста або фортеці, який відповідав за оборону, порядок та адміністративне управління.

  2. (переносне, заст.) Керівник, начальник, управитель міста чи певної території.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. градівник, р. градівника, д. градівникові, з. градівника, о. градівником, м. градівникові, к. градівнику

Більше записів