священник

1. Релігійний служитель у християнстві, особливо в православ’ї та католицизмі, який має право здійснювати таїнства та богослужіння; священнослужитель вищого (третього) ступеня, ієрей.

2. У ширшому значенні — служитель культу, жрець у будь-якій релігії.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |