Значення
-
Релігійний служитель у християнстві, особливо в православ’ї та католицизмі, який має право здійснювати таїнства та богослужіння; священнослужитель вищого (третього) ступеня, ієрей.
-
У ширшому значенні — служитель культу, жрець у будь-якій релігії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. священник, р. священника, д. священникові, з. священника, о. священником, м. священникові, к. священнику