священнослужитель

Значення

1. Особа, яка має духовний сан і виконує релігійні обряди та служіння в християнстві та деяких інших релігіях; служитель культу.

2. У православ’ї та католицизмі — представник вищого духовенства (священик, диякон), який пройшов таїнство свячення (хіротонії), на відміну від церковнослужителя (причетника).

Правопис та відмінювання