Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. світилка, р. світилки, д. світилці, з. світилку, о. світилкою, м. світилці, к. світилко
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘світилка’ походить від спільнослов’янського кореня *svět- (світло). Воно є похідним утворенням від діалектних назв свічника (світач, світець, світич тощо). Назва, ймовірно, пов’язана з формою стебла рослини тирлич (Gentiana), яке нагадує свічник. Таким чином, ‘світилка’ — це народна назва рослини, що вказує на її зовнішню схожість із предметом освітлення.