світличка

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “світлиця“: невелика, затишна, зазвичай чисто прибрана кімната в українській хаті, призначена для прийому гостей або відпочинку родини.

2. Назва художніх колективів, музеїв, клубів, культурно-освітніх установ, що підкреслює їх затишний, домашній характер або зв’язок з народною творчістю (наприклад, народний аматорський хор “Світличка”).

3. (у переносному значенні) Про людину, яка своєю добротою, теплотою та щирістю створює затишну, привітну атмосферу навколо себе.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |