світка

1. Традиційний український верхній одяг з грубого доморобного сукна, довгий, з розрізом спереду та широкими полицями, що носилися в основному в центральних та східних регіонах України.

2. Назва села в Україні (наприклад, у Львівській чи Чернівецькій областях).

3. (у діалектах) Свіча, світильник, джерело світла (заст. та рег.).

4. (переносно, поетично) Те, що освітлює шлях, є символом знання, ідеї або надії.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |