Значення
-
Дія за значенням дієслова «свідкувати»; надання свідчень, показань у суді або слідчим органам; свідчення.
-
(у релігійному контексті, особливо в протестантизмі) Публічне проголошення своєї віри, розповідь про досвід духовного життя з метою навернення або підтримки інших віруючих.
-
(переносно) Висловлювання, дія або факт, що служать доказом, підтвердженням чогось; свідоцтво.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. свідкування, р. свідкування, д. свідкуванню, з. свідкування, о. свідкуванням, м. свідкуванні, к. свідкування