1. Дія за значенням дієслова «свідкувати»; надання свідчень, показань у суді або слідчим органам; свідчення.
2. (у релігійному контексті, особливо в протестантизмі) Публічне проголошення своєї віри, розповідь про досвід духовного життя з метою навернення або підтримки інших віруючих.
3. (переносно) Висловлювання, дія або факт, що служать доказом, підтвердженням чогось; свідоцтво.