1. Бути свідком чого-небудь, бути присутнім при якійсь події, бачити щось безпосередньо.
2. Давати свідчення, покази (у суді, слідчим органам тощо); засвідчувати щось як очевидець.
3. Служити доказом, підтвердженням чогось; свідчити на користь або проти когось, чогось.
4. У релігійному контексті — проголошувати, поширювати якесь вчення (найчастіше християнську віру) як свідок істини.