свідчення

1. Офіційний документ або заява, що підтверджує певний факт, правовий статус або подію (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб).

2. У релігійному контексті, зокрема у християнстві — публічне проголошення своєї віри, проповідування Божого Слова, а також доказ вірності релігійним принципам, часто через страждання або мучеництво.

3. (Застаріле) Свідчення, показання, давані під час судового розгляду або слідства; свідкування.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |