свічник

1. Пристрій для встановлення свічок, зазвичай у вигляді підставки з гніздом або декількома гніздами, часто виготовлений з металу, скла, кераміки чи дерева.

2. Людина, яка за професією виготовляє або продає свічки.

3. Заст. Особа, яка під час богослужіння тримає свічку, світильник; служитель у церкві, що допомагає священикові.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |