свічник

[sʋit͡ʃnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Пристрій для встановлення свічок, зазвичай у вигляді підставки з гніздом або декількома гніздами, часто виготовлений з металу, скла, кераміки чи дерева.

  2. Людина, яка за професією виготовляє або продає свічки.

  3. Заст. Особа, яка під час богослужіння тримає свічку, світильник; служитель у церкві, що допомагає священикові.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свічник, р. свічника, д. свічникові, з. свічник, о. свічником, м. свічникові, к. свічнику

Синоніми & Антоніми

Більше записів