1. Філософська категорія, що означає внутрішню, стійку, необхідну і закономірну сторону предмета чи явища, яка визначає його природу, основні властивості та тенденції розвитку; суть, істинний зміст чогось.
2. Найважливіша, основна частина, властивість або ознака чого-небудь; головний зміст, суть.
3. У логіці — сукупність необхідних і достатніх ознак, що визначають дане поняття і відрізняють його від інших.