Значення
-
Філософська категорія, що означає внутрішню, стійку, необхідну і закономірну сторону предмета чи явища, яка визначає його природу, основні властивості та тенденції розвитку; суть, істинний зміст чогось.
-
Найважливіша, основна частина, властивість або ознака чого-небудь; головний зміст, суть.
-
У логіці — сукупність необхідних і достатніх ознак, що визначають дане поняття і відрізняють його від інших.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суттєвість, р. суттєвості, д. суттєвості, з. суттєвість, о. суттєвістю, м. суттєвості, к. суттєвосте