сусідин

[susidɪn] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Прикметник, що вказує на належність чогось сусідці (жінці-сусідці), утворений від іменника «сусіда» за допомогою суфікса -ин.

  2. Уживається у складі власних назв, зокрема географічних об’єктів, що походять від прізвиська або імені жінки на -ина (наприклад, у назвах сіл: Сусідин Яр, Сусідин Ліс).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сусідин, р. сусідиного, д. сусідиному, з. сусідиного, о. сусідиним, м. сусідинім

Більше записів