1. Прикметник, що вказує на належність чогось сусідці (жінці-сусідці), утворений від іменника «сусіда» за допомогою суфікса -ин.
2. Уживається у складі власних назв, зокрема географічних об’єктів, що походять від прізвиська або імені жінки на -ина (наприклад, у назвах сіл: Сусідин Яр, Сусідин Ліс).