супрягач

1. Той, хто супрягає (у парі з кимось працює, виконує спільну справу); співпрацівник, помічник, товариш у спільній праці.

2. Заст. Той, хто їде або йде разом з кимось у парі; супутник у дорозі.

3. У техніці: пристрій або механізм, що з’єднує два обертальні вали для передачі крутного моменту та забезпечення їх спільної роботи.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |