співпрацівник

[spiʋprɑt͡siʋnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка працює разом з кимось, бере участь у спільній роботі, діяльності.

  2. Особа, яка постійно працює в якомусь друкованому органі (газеті, журналі), науковій установі тощо, виконуючи певні доручення або публікуючи свої матеріали.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співпрацівник, р. співпрацівника, д. співпрацівникові, з. співпрацівника, о. співпрацівником, м. співпрацівникові, к. співпрацівнику

Більше записів