супряга

[suprjɑɦɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Супряга — у давньому українському побуті: спільна робота двох або більше господарств однією парою волів або кіней, коли кожен із учасників надавав свою худобу та знаряддя на певний термін.

  2. Супряга — заст. об’єднання, спілка, товариство (переважно сільськогосподарське або промислове), створене для спільної праці або взаємодопомоги.

  3. Супряга — діал. пара робочої худоби (волів, корів), запряжених разом; супряжка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. супряга, р. супряги, д. супрязі, з. супрягу, о. супрягою, м. супрязі, к. супряго

Більше записів