1. (заст.) Те саме, що супротивник — людина, яка чинить опір, протидіє кому-, чому-небудь; противник, ворог.
2. (діал.) Те, що служить перешкодою, заважає; перепона, перешкода.
супротивний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |