супротивний

[suprotɪʋnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (заст.) Те саме, що супротивник — людина, яка чинить опір, протидіє кому-, чому-небудь; противник, ворог.

  2. (діал.) Те, що служить перешкодою, заважає; перепона, перешкода.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. супротивний, р. супротивного, д. супротивному, з. супротивного, о. супротивним, м. супротивнім

Синоніми & Антоніми

Більше записів